|
Новый День (часть пятая) - Сокольников Олег
''И примирится с тобой небо'' - Виталий Григорьев
Роман о поиске человеком самого себя, истинных ценностей, смысла жизни, о необходимости мужественного и терпеливого перенесения испытаний, о преодолении внутреннего разлада и примирении с самим собой и своим временем.
Главный герой, находящийся в глубоком душевном кризисе, необыкновенным образом возвращается в прошлое и заново переживает события семи разных дней своей жизни, включая день собственного рождения. Заново переживая отчаяние и радость, любовь и ненависть, сострадание и огорчение, утраты и обретения, заблуждение и прозрение, он укрепляется в верности идеалам добра и справедливости, а также убеждается в правильности смиренного и мужественного следования премудрой воле Творца. Ещё раз пройдя через собственные жизненные состояния и испытания, главный герой находит выход из внутреннего кризиса и обретает утраченный оптимизм.
Фантастическая сказка (окончание) - Наталья Незнакомкина
Ну вот и завершено, слава Богу, произведение. Чем ночь темней, тем, как говорят, ярче звезды. Извините, что так долго: были очень напряженные дни. Жду ваших отзывов. Да, вот откуда названия языков в начале: ангрукийский-английский, русский, китайский; фриталамский-французский, итальянский, вьетнамский; арисапонский-арабский, испанский, японский. >>> Все произведения раздела Проза >>>
|
Публицистика :
Под знаком Вавилона. Часть 3. Золотая голова - Татьяна Осокина
Поэзия :
Путь - Наталия Минаева
Поэзия :
Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
|
